Чотири імені в історії

23 січня 1947 року в Жуківському лісі на Бережанщині загинули четверо борців українського визвольного руху. В умовах нерівного бою з московськими окупантами полягли Микола Арсенич (Михайло, Арсен, Березовський, Григір, Дем’ян, Максим, Микола) — засновник військової контррозвідки ОУН і єдиний генерал безпеки УПА, його дружина, охоронець, а також зв’язкова Центрального Проводу ОУН і Романа Шухевича — Марія Римик (Наталка, Маруся, Марія).

Інформація про діяльність Марії Римик тривалий час залишалася фрагментарною через надзвичайний рівень конспірації. Вона належала до вузького кола довірених осіб Проводу, підтримувала безпосередній зв’язок із головою СБ ОУН Миколою Арсеничем та крайовим референтом СБ ОУН Григорієм Пришляком (Мікушка, Маріян).

У збірнику «Чортківська округа. В історико-мемуарному збірнику 'Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики', виданому ветеранами підпілля в еміграції, Марію Римик згадано серед колишніх учнів Чортківської гімназії, які «загинули як воїни УПА в нерівних боях проти московського окупанта».

Микола Арсенич був відомий як один із найефективніших конспіраторів ОУН. Під його керівництвом формувалася розгалужена система територіальних органів СБ ОУН, удосконалювалися методи розвідувальної та контррозвідувальної діяльності. Саме завдяки цьому СБ ОУН стала основою безпеки визвольного руху.

У 1946 році УГВР нагородила Миколу Арсенича Золотим Хрестом Заслуги УПА.